Кому Вниз - Птаха на ймення Nachtigall

               Em                      G

Мандрував хтось краями та зіткнувсь із стіною,*

         D                    Am

Та й пробив головов так, що бризнула кров

        Em           ...

В синє небо зірками.

Славно, їй-богу, ті зірки запалали,

І тоді мені батько сказали,

Щоб я вже збирався в дорогу.

Славна дорога пролягала лугами.

Я йшов і шукав хто був смерть,

А тепер кого братом назвали.

А він тихо стояв за моїми плечима.

Він спокійно стояв і дивився на мене

Скляними очима.

G       A            Hm     D

А за горою в гаю виднілася рідна стріха,

   G      D          A       Hm  ...

Стріха ховала тихо ґверову сталь.

Я ж на прохання мами ішов з чистими руками,

Та в серці моєму лунко співав Nachtigall!**

Дай мені руку; кличе славна дорога.

Ми підемо по ній у навколишній світ

Під проводом Бога.

Та той брат лиш стояв на суцвітті калини,

Його пальці судомно стискали

Тіло моєї дитини.

А за горою в гаю виднілася рідна стріха.

Стріха ховала тихо ґверову сталь.

Я ж на прохання мами ішов з чистими руками,

Та серце моє ущент розривав Nachtigall