Що найглибший
корінь має
I дерева
затiняє?
Вище хмари
височiє –
Не росте ж i
не малiє.
Тридцять
бiлих коней на горi червонiй.
Спочатку
жують,
Потiм
копитами б'ють,
Потiм смирно
стоять усi конi.
Без голосу
гукає,
Без крил, а
лiтає,
Кусає без
зуба,
Бурмоче
безгубо.
Її не видно,
анi чути,
Нi понюхать,
нi торкнути.
Є там, де зорi, є пiд
горою,
Порожнi нори повнить собою.
Вона -
найперша, вона й остання,
Вбиває радiсть i
сподiвання.
Скриня без
вiка, ключа й завiс,
Та скарб
золотий у тiй скринi зрiс.
Що не дише, а
живуще,
Як смерть,
холоднюще;
П'є, але не
хоче пить,
Все в бронi,
що не дзвенить?
Зжирає вiн усе на свiтi:
Птахiв, тварин, дерева, квiти;
Гризе залiзо, кришить крицю,
I камень змеле на мучницю,
Царя вб'є,
царгород звоює,
Високi гори поруйнує.
Що ж воно
таке у мене в кишенi?
Немає коментарів:
Дописати коментар