Бумбокс - Дурень

(каподастр на 3 лад)

INTRO   Em-C-D-Em
Em -                            C
Буде потрібен дурень - телефонуй мені
D                                       Em
Ні сліз, ні слів, ні обурень - міста мої у вогні
Ти все врахувала вдало, у тебе до того хист,
І знищено переправу, між нами останній міст ...

Надвечір коли все п'яне - думки накивали п'ят,
Зализували мої рани десятки інших дівчат.
Ось так і втрачають цноту, в останнє не втримали сліз.
Нудьга та боїться поту, кохання боїться валіз...

CHORUS:

C
Інший в око тепер тобі впаде
A
Віддай любов візьми собі владу
Em
Хто тепер крає мене і краде?
D
Перша наша зрада

C
Інша в око тепер мені впаде
A
Віддай любов візьми собі владу
G

Хто тепер крає мене і краде?
F#m
Перша наша зрада

Бумбокс - Супер-пупер

(каподастр на третій лад)

Am            Dm
Свій захисний екран
     F                   E

Ти вмикаєш коли я проходжу поруч,
Або пропав, або пан
Не дізнаюсь не в колі твого я зору

Am
Там - тільки мачо,
Dm
Там - модні тачки,
Am                        F     E
Там - свіжий подих твоєї жвачки
Все супєр-пурєр
Смайли по асі
І ми спілкуємося в пласмассі

Реггі, фанкі, лайдже-ез,
смак сігари і постери Че Гевари
Час на інет вже щез,
Та чомусь так ламає іти на пари

Там - всі заучки
В спирту гадючки
Пісні Сердючки
Аж до відключки
А тут все супєр-пурєр
Смайли по асі
Далі спілкуємося в пласмассі

Падаба...
Далі спілкуємося в пласмассі ми (2)

Ну не підламуй так
Дісконєкт у мережі, в містах пожежі
Ти написала "так"
І ми йдем на "Володар кілець - Дві вежі"

Блін - я ж не мачо,
Блін - де модні тачки,
Де свіжий подих моєї жвачки

Все супєр-пурєр
Смайли по асі
Далі спілкуємося в пласмассі

Я не мачо
Модні тачки
Свіжий подих твоєї жвачки

Смайли, смайли, смайли
Далі спілкуємося в пласмассі

Супєр-пупєр
Модні тачки
Супєр-пупєр-пупєр-пупєр-є...

Замість роботи в пласмассі
Ми замість навчання в пласмассі
Замість кохання в пласмассі
Замість усього в пласмассі

Супєр-пупєр
Модні тачки
Свіжий подих твоєї і моєї жвачки

Смайли...
І ми спілкуємося в пласмассі

Кому Вниз - Ворони

ВСТУП: Am – 8 разів

Am

Щоденно ворони летять,

                        Em  

Щоденно ворони кричать:

Am

"Там спалили,

Там убили,

Там піймали,

     Em

Там забрали,

D    Em  Am

Посадили,

D    Em  F

Осліпили

D    G  Am

І згноїли...

Am – 4 рази

Am

Що ж ви дивитеся? — Плачте".

                  Em

Чорні ворони,— не крячте...

Am

Ми оглухли,— ми глухі...

                      Em

"Як же стали ви такі?"

G

Нас дурманом обпоїли,

Hm                    Em

В наші вуха цвяхи вбили,

G

Наші голови скрутили

Hm                 G

І такими жить пустили...

Em                       G

День ми днюєм, ніч ночуєм,

D                      G

Все ми бачим, а не чуєм.

Am – 4 рази

Якщо вільні,— нащо військо?

"Що в кишені?" "Як назвисько?"

А не вільні,— чом до січі

Нас давно ніхто не кличе?

І ніяк ми не згадаєм,

Що зробилось з нашим краєм,

І не знаєш,— божевільні,—

Чи в неволі ми, чи вільні...

Нагло ворони знялися,

Буйним сміхом залилися:

Em                       G

"Ви хіба вільні? Ви хіба вільні?

Em               G

Божевільні, божевільні..."

Am Em

Кому Вниз - Птаха на ймення Nachtigall

               Em                      G

Мандрував хтось краями та зіткнувсь із стіною,*

         D                    Am

Та й пробив головов так, що бризнула кров

        Em           ...

В синє небо зірками.

Славно, їй-богу, ті зірки запалали,

І тоді мені батько сказали,

Щоб я вже збирався в дорогу.

Славна дорога пролягала лугами.

Я йшов і шукав хто був смерть,

А тепер кого братом назвали.

А він тихо стояв за моїми плечима.

Він спокійно стояв і дивився на мене

Скляними очима.

G       A            Hm     D

А за горою в гаю виднілася рідна стріха,

   G      D          A       Hm  ...

Стріха ховала тихо ґверову сталь.

Я ж на прохання мами ішов з чистими руками,

Та в серці моєму лунко співав Nachtigall!**

Дай мені руку; кличе славна дорога.

Ми підемо по ній у навколишній світ

Під проводом Бога.

Та той брат лиш стояв на суцвітті калини,

Його пальці судомно стискали

Тіло моєї дитини.

А за горою в гаю виднілася рідна стріха.

Стріха ховала тихо ґверову сталь.

Я ж на прохання мами ішов з чистими руками,

Та серце моє ущент розривав Nachtigall